Вушна сірка: чому ватні палички більше шкодять, ніж допомагають

Мало яка речовина нашого тіла має таку погану репутацію, як вушна сірка. Її соромляться, її старанно вичищають, для неї продають палички, свічки й «вакуумні» пристрої. Тим часом медичні організації радять протилежне: здорові вуха здебільшого очищуються самі, і найкраще, що можна для них зробити, це не заважати.

Навіщо вуху сірка

Сірка утворюється в зовнішній частині слухового проходу із секрету залоз і відмерлих клітин шкіри. Вона змащує шкіру проходу, не дає їй пересихати й тріскатися, затримує пил і дрібні частинки. Британська служба охорони здоров'я NHS формулює її роль коротко: сірка потрібна, щоб захищати вуха від бруду й мікробів.

Настанови Американської академії отоларингології (AAO-HNS) щодо вушної сірки підкреслюють, що вуха здатні очищуватися самі. Шкіра слухового проходу повільно зміщується назовні, наче стрічка конвеєра, а рухи щелепи під час жування й розмови допомагають цьому руху. Разом зі шкірою назовні поступово виходить і стара сірка, де її легко прибрати рушником.

Що робить ватна паличка

Паличка лише здається безпечною. Вона легко заходить у прохід і працює як поршень: частину сірки знімає, а решту проштовхує туди, звідки та вже не вийде сама. Так біля барабанної перетинки поступово утворюється щільна пробка.

NHS прямо радить не використовувати пальці чи предмети на кшталт ватних паличок, бо вони можуть просунути сірку глибше. Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) у порадах для плавців кажуть те саме й додають: не намагайтеся видаляти сірку, вона захищає слуховий прохід від інфекції.

Крім пробки, паличка може подряпати тонку шкіру проходу. Подряпина свербить, її хочеться почухати знову, і виникають умови для запалення зовнішнього вуха. Рідше трапляється ушкодження барабанної перетинки, наприклад, якщо паличку ввели надто глибоко або руку випадково штовхнули.

Чистити варто те, що видно: вушну раковину й вхід до проходу. Усе, що глибше, вухо зазвичай робить саме.

Коли сірки справді забагато

У деяких людей сірка накопичується швидше, або її природний вихід утруднений. Настанови AAO-HNS серед таких груп називають, зокрема, людей старшого віку та тих, хто користується слуховими апаратами. Сірчана пробка дається взнаки відчуттям закладеності, приглушеним слухом, іноді дзвоном чи свербежем. Всесвітня організація охорони здоров'я включає закупорку вуха сіркою до чинників, через які людина може гірше чути. На щастя, цей чинник зазвичай легко усунути.

Для дорослих без проблем із барабанною перетинкою NHS пропонує такий порядок дій:

• лягти хворим вухом догори й закапати 2–3 краплі оливкової або мигдалевої олії;
• полежати на боці 5–10 хвилин;
• повторювати 3–4 рази на день протягом 3–5 днів.

Сірка зазвичай розм'якшується й поступово виходить приблизно за два тижні. Мигдалеву олію не використовують за алергії на мигдаль, а будь-які краплі протипоказані, якщо в барабанній перетинці є отвір. Якщо через 5 днів симптоми не минули або вухо закладене так, що зовсім не чути, NHS радить звернутися до медиків. Там сірку можуть видалити відсмоктуванням (мікроаспірацією) або промиванням.

Чого не робити

Окремо варто сказати про вушні свічки, порожнисті конуси, які підпалюють, вставивши у вухо. Настанови AAO-HNS рекомендують відмовитися від цього методу: доказів користі немає, натомість описані опіки й потрапляння воску в слуховий прохід. Так само не варто вводити у вухо шпильки, сірники, кінчики рушника чи будь-які саморобні пристосування.

Щоденний догляд виглядає значно простіше: під час душу помити вушну раковину, а потім витерти її й вхід до проходу рушником. Цього достатньо.

Не кожна закладеність означає сірку

Відчуття, що вухо «заткнуте», буває не лише через сірку. Його можуть спричиняти рідина в середньому вусі після застуди, запалення слухового проходу, перепади тиску в літаку, а в рідкісних випадках раптова втрата слуху, яка потребує термінової допомоги. Зовні ці стани схожі, і розрізнити їх без огляду складно.

Тому краплі з олією доречні тоді, коли ви вже знаєте, що проблема в сірці, наприклад, таке траплялося раніше й лікар це підтверджував. Якщо ж закладеність з'явилася вперше, різко або разом із болем, краще почати з огляду, а не з домашніх засобів.