Вода у вусі після басейну: як уникнути подразнення

Вода у вусі після басейну чи моря зазвичай неприємна, але нешкідлива: вона виходить сама за кілька хвилин або годин. Проблеми починаються, коли волога довго затримується в слуховому проході, а шкіра в ньому ще й подряпана.

Де саме стоїть вода

Якщо барабанна перетинка ціла, вода з басейну не потрапляє глибше за зовнішній слуховий прохід, вузький канал завдовжки близько двох з половиною сантиметрів. Перетинка відокремлює його від середнього вуха. Тому «вода у вусі» після купання це вода саме в зовнішньому проході, і берегти треба шкіру, якою він вистелений.

Інша ситуація, якщо в барабанній перетинці є отвір або стоять шунти: тоді вода може потрапити глибше, і правила купання варто обговорити з ЛОР-лікарем заздалегідь.

Що таке «вухо плавця»

Так у побуті називають зовнішній отит, запалення шкіри слухового проходу. Британська служба охорони здоров'я NHS пояснює, що його спричиняє те, що подразнює прохід: вода, екзема, беруші, а також бактеріальна чи грибкова інфекція. Тривала волога розм'якшує шкіру, і мікробам легше в неї проникнути.

Типові ознаки: свербіж, біль, особливо якщо потягнути за вушну раковину, відчуття закладеності, виділення, приглушений слух. Більшість таких інфекцій минає за кілька днів, але деякі потребують крапель, які призначає лікар.

Назва трохи оманлива: зовнішній отит буває і в людей, які зовсім не плавають. Його можуть спровокувати екзема, звичка чистити вуха паличками чи постійне носіння берушів. Вода лише одна з найчастіших причин.

Як правильно позбутися води

Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) радять після купання:

• нахилити голову так, щоб вухо дивилося вниз, і почергово повторити для другого вуха;
• легенько потягнути мочку вуха в різні боки, це допомагає воді витекти;
• ретельно витерти вуха рушником, але лише зовні;
• якщо вода лишилася, скористатися феном на найменшому нагріві й найслабшому потоці, тримаючи його на відстані від вуха.

Вуху після купання потрібні сила тяжіння й рушник, а не ватна паличка.

Чого робити не варто

CDC, NHS і довідник MedlinePlus сходяться в одному: не вводьте у вухо ватні палички, пальці, шпильки чи кінчик рушника. Будь-яка подряпина стає воротами для інфекції. Не варто й видаляти сірку: CDC нагадує, що вона захищає слуховий прохід від інфекції.

Щодо вушних крапель, які підсушують прохід після купання, CDC радить спершу порадитися з лікарем. Їх не використовують, якщо в барабанних перетинках стоять шунти, якщо в перетинці є отвір, якщо з вуха є виділення або зовнішній отит уже розвинувся.

Профілактика для тих, хто плаває регулярно

• шапочка для плавання, що закриває вуха, або беруші для плавання; CDC згадує також індивідуальні формовані вкладки;
• плавання в чистій воді: MedlinePlus радить уникати забрудненої;
• під час інфекції не допускати потрапляння води й шампуню у вухо в душі; NHS пропонує для цього ватну кульку, змащену вазеліном;
• лікування екземи чи інших станів, що подразнюють шкіру вуха.

Беруші й навушники теж важать. NHS серед того, що може подразнювати слуховий прохід, називає й беруші. Будь-що, що регулярно вставляють у вухо, торкається тонкої шкіри й може затримувати вологу. Це стосується берушів для плавання і сну, а також навушників-вкладишів, які багато хто носить годинами.

• тримайте беруші й насадки навушників чистими й сухими, мийте їх за інструкцією виробника;
• не вставляйте їх у ще мокре вухо одразу після душу чи басейну;
• не позичайте беруші та вкладиші іншим людям;
• не проштовхуйте їх глибоко: вони мають щільно прилягати, а не заходити в прохід;
• якщо вухо вже свербить чи болить, дайте йому відпочити від вкладишів до огляду.

Якщо подразнення повторюється після кожного сезону плавання, це привід обговорити з ЛОР-лікарем індивідуальний захист і догляд.